Автор: Мирко Іван Анатолійович
Експлуатація свердловини на приватній ділянці позбавляє власника території багатьох проблем, пов’язаних з роботою централізованої системи водопостачання, в тому числі і її відсутністю. Проте наявність власного джерела чистої якісної води за певних умов може вимагати додаткового очищення, наприклад, через потрапляння всередину системи поверхневих забруднень, мастил або ж погіршення складу через підвищений вміст заліза, накопичення сірководню.
Очищення води зі свердловини від сірководню
Сірководнем або сульфідом водню називають газ, який немає кольорового забарвлення, проте помітний через характерний запах протухлих яєць. У навколишньому світі найбільші накопичення сірководню спостерігаються у вулканічних газах, а також в результаті виготовлення паперу, лакофарбових матеріалів і виплавлення сталі (в якості побічного продукту). При потраплянні в свердловину сірководень робить рідину отруйною. При цьому вона віддає смородом і відбиває будь-яке бажання навіть наближатися до джерела.
Причиною такої проблеми може бути потрапляння залишків тварин чи птахів або ж розмноження в ньому сіркобактерій. Використовувати таку рідину можна лише після того, як вона буде повністю очищена.
Рекомендовані способи очистки води від сірководню
Для цього можна скористатися одним з доступних методів, наприклад:
- Встановлення аератора. У цьому випадку рідину потрібно залити в спеціальний пристрій, що в примусовому порядку насичує рідину повітрям і тим самим витісняє сірководень в атмосферу. Цей спосіб вважається досить простим і екологічно безпечним, оскільки не передбачається використання будь-яких хімічних реагентів окрім повітря. Проте аератори ефективні лише при роботі з сірководнем, не спроможні очистити рідину, наприклад, від гідросульфід- чи сульфід іонів.
- Використання спеціальних окислювачів (хлору, гіпохлориту натрію, озону тощо), дія яких зумовлює розкладання сірководню до водню та сірки або ж утворення сульфатів чи сульфітів, що містять сірку, проте не мають характерного для неї запаху. При самостійному очищенні води таким чином варто бути дуже обережним, а також максимально точним в розрахунку кількості окислювача, що буде використаний. Після проведення цієї процедури воду необхідно додатково пропустити через фільтр, щоб прибрати сполуки хлору і залишки сірки.
- Установка системи спеціальних фільтрів, що є найдоступнішим і найлегшим способом очищення в домашніх умовах. Для таких цілей використовують спеціальні вугільні фільтри або ж іонообмінні смоли. Цей спосіб не вимагає ніяких особливих знань хімії, застосування спеціального обладнання, тому в побутових мовах використовується частіше інших методів.
Щоб вчасно виявити накопичення сірководню у рідині зі свердловини, варто звернутися за допомогою до спеціальних лабораторій і отримати чіткий результат перевірки джерела на вміст різних хімічних сполук та можливість споживання для пиття, приготування їжі тощо.
Очищення води зі свердловини від заліза
Підвищений вміст заліза найчастіше характерний для глинистого та піщаного складу ґрунтів. Аби підтвердити чи спростувати підвищену кількість заліза у воді, варто звернутися до спеціальних дослідницьких лабораторій. Проте варто звернути увагу і на такі ознаки, як поява:
- нехарактерного забарвлення (буро-коричневий колір свідчить про насичення солями тривалентних домішок, насичений жовтий колір – про наявність солей двовалентного компонентну, а солом’яно-жовтий колір рідини може бути обумовлений підвищеним вмістом в ній органічних сполук);
- металевого присмаку (від незначного кислуватого до насиченого, коли її стає неможливо споживати);
- осаду на стінках та дні склянки, банки чи іншої посудини.
Проте варто розуміти, що в домашніх умовах найлегше виявити саме тривалентний компонент. Інші хімічні сполуки вимагають спеціальних знань та забезпечення кисневого контакту.
Рекомендовані способи очистки води від заліза
Щоб знизити рівень вмісту заліза, можна скористатися одним з таких методів:
- Тривале відстоювання рідини перед безпосереднім вживанням. Воду потрібно набрати у чисту посудину та залишити на певний час (від 8 годин до декількох днів), не закриваючи її кришкою. Це дозволить тривалентному і двовалентному (після кисневого контакту) залізу осісти на дно. Чим довше відстоюється, тим краще. Цей варіант є найпростішим, найдешевшим та найменш ефективним.
- Застосування системи зворотньоосмотичної фільтрації, яка ретельно очищає воду від всіх домішок. Ефективність методу зумовлена використанням спеціальної мембрани, яка не пропускає молекул, чиї розміри більші за молекули води (H2O). В результаті отримується дистильована рідина, яку за необхідності потрібно ремінералізувати.
- Використання системи іонного обміну. Для очищення рідини також можна використовувати фільтри з іонообмінною смолою, проходячи через які, рідина віддає залізо і отримує безпечні для людини катіони натрію, ніяким чином не впливаючи на смак. Такий спосіб вважається дешевшим зворотньоосмотичної фільтрації, але важливо постійно контролювати стан картриджів, своєчасно їх замінювати.
- Встановлення системи аерації, в якій насичення рідини киснем сприяє виведенню в осад домішки двовалентного заліза. Проте при значному перевищенні допустимого рівня вмісту заліза цей спосіб неефективний.
Про те, наскільки рідина зі свердловини насичена залізом і чи потрібно проводити її додаткове очищення, варто дізнатися ще на момент першої перевірки рідини після завершення процесу буріння.
Очищення води зі свердловини від мастила
Забруднена машинним мастилом вода – це одна з найнеприємніших ситуацій для власників свердловини. Головною ознакою появи такого забруднення в джерелі є характерний масний запах, а також утворення характерної плівки на поверхні. Важливо розуміти, що очищенням від такого типу забруднення необхідно займатися негайно. Вживати таку воду не можна, оскільки це може призвести до блювоти, болю в животі, запаморочення та інших серйозних неприємностей.
Потрапляння мастила може бути обумовлене поломкою глибинного насоса (наприклад, через корозію чи механічне пошкодження), потраплянням всередину побутових відходів та промислових стоків через тріщини в обсадних трубах або ж необережністю при роботі на ділянці при незакритій або незахищеній системі водопостачання.
Рекомендовані способи очистки води від мастила
При виявленні домішок мастила у воді зі свердловини ні в якому разу не можна відкачувати рідину на поверхню, оскільки вони будуть розподілятися по стінках системи і вбиратися ними (адгезія). Що виправити ситуацію, необхідно:
- Абсорбувати масляні плівки, використовуючи грубий папір, тирсу, торф або ж будь-який інший матеріал, який добре вбирає. Абсорбуючу субстанцію потрібно розподілити на поверхні, дочекатися, поки вона вбере мастило і потім чистою посудиною зібрати всі залишки на поверхні. Повторювати це потрібно (з використанням чистого матеріалу), поки масляна плівка повністю не зникне.
- Витягнути всю насосну станцію і обладнання, перевірити їх цілісність та герметичність, щоб не було протікань.
- Спробувати знизити рівень води в свердловині, щоб ретельно очистити стіни, використовуючи жорсткі щітки або ж мийку під дією високого тиску.
Поетапне виконання цих робіт дозволить позбавитися мастила у воді і видалити забруднення більше ніж на 80%. Для більш ретельного очищення краще звернутися за допомогою до професіоналів. Варіант випалювання плівок мастила є дуже ризикованим, оскільки у воді залишаться токсичні домішки слідів горіння, а висока температура негативно вплине на технічні характеристики обсадної труби.
Щоб не допускати подібних ситуацій під час експлуатації свердловин, бурильні роботи необхідно замовляти у перевірених майстрів, які не лише відповідально ставляться до виконання проєктів, а й можуть порекомендувати надійний захист системи індивідуального водозабезпечення від потрапляння всередину зайвих шкідливих домішок, наприклад, використовуючи надійні обсадні труби потрібного діаметру, дотримуючись технологічних вимог проведення робіт.











