Автор: Мирко Іван Анатолійович
Надлишок заліза у воді зі свердловини – досить гостра проблема, з якою стикаються великі підприємства, а також багато власників приватних водозабірних споруд. По-перше, через іржавий колір, неприємний запах і високу каламутність споживачі неохоче використовують таку воду для харчових і господарських потреб. З іншого боку, вона негативно впливає на технічний стан побутових установок.
Фахівці компанії «Кароліна» надають найкращі рішення під конкретні потреби та очікування замовників. Ми займаємося бурінням, ремонтом та діагностикою свердловин по всій Україні, а також допомагаємо оформити дозвіл на буріння. На всі роботи надається гарантія.
Чим шкідлива вода з домішкою заліза?
Залізо у воді саме по собі не становить небезпеки для здоров’я. Однак велика ймовірність того, що в такому середовищі оселяться колонії бактерій, що є причиною багатьох інфекцій.
Крім того, залізо осідає в трубах, нагрівачах і казанах і при заборі води витікає у вигляді іржавого або темно-коричневого осаду. В установках, через які протікає вода з підвищеним вмістом заліза, збільшуються експлуатаційні та опалювальні витрати, а саме обладнання може вийти з ладу.
Залізо дуже сприйнятливе до кисню і швидко окислюється до нерозчинної форми. У такому вигляді воно накопичується в монтажних трубах, утворюючи жирний або твердий осад. Шар може наростати з великою швидкістю, особливо якщо ми маємо справу також із високим ступенем жорсткості води. Присутність заліза істотно впливає на прискорення процесу корозії елементів побутових установок, призводить до зменшення просвіту і навіть повної закупорки труб. Все це може закінчитися дорогими поломками або необхідністю заміни деяких комплектуючих на нові.
Мало хто знає про це, але ці відкладення є сприятливим середовищем для зростання мікроорганізмів. Деякі бактерії можуть виявитися вкрай небезпечними для здоров’я людини. Видалення відкладень – не найпростіше завдання. Для очищення потрібно багато енергії та сильнодіючих миючих засобів у великих кількостях.
Залізо в нерозчинному вигляді відкладається не тільки в установках, а й на деталях побутової техніки (пральних та посудомийних машинах, у прасці, чайнику, кавоварці), що призводить до різних поломок. В результаті домогосподарство втрачає чимало грошей, які можна було б використати з більшою користю.
Норми споживання заліза

Незначне перевищення норми не вплине на здоров’я.
Єдине обмеження на споживання води з домішкою заліза стосуються людей, які страждають на генетичні захворювання, пов’язані з підвищеним засвоєнням заліза в організмі, а також тих, кому за станом здоров’я потрібні часті переливання крові.
Однак надмірно висока концентрація заліза може загрожувати здоров’ю. У забруднених трубах можуть розвиватися залізобактерії, що викликають, серед іншого, розлади травлення та підвищену чутливість слизової оболонки шлунка.
Рідина з надлишковим вмістом заліза також негативно впливає на шкіру — призводить до сухості, стягнутості, дерматиту та алергії.
Припустима норма концентрації металу у воді
Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я не встановлено конкретної цифри щодо норми концентрації заліза у воді. Це пов’язано з нестачею інформації щодо реакції людського організму на споживання надмірної кількості даного металу. У ході одного з нечисленних досліджень у осіб, які тривалий час вживали фармакологічні препарати, що містять залізо, змін не було виявлено.
Проте ВООЗ встановила добову норму споживання заліза, яка не завдає шкоди
людині – 0,8 мг на кілограм ваги. Це 2-3 мг заліза на літр води.
Як визначити, чи є у воді залізо?
Власники власних джерел питної води часто стикаються з явищем надмірної концентрації заліза. Перевищення норми можна визначити за коричневим кольором та каламутністю води. При вживанні відчувається типовий гіркий металевий присмак. Це перешкоджає безпосередньому вживанню води та навіть приготуванню з неї їжі та гарячих напоїв. Іноді вона може бути настільки неприємною на смак, що її відмовляються пити навіть домашні тварини.
У таких випадках сім’ї вирішують купувати бутильовану воду, що потребує значних витрат.
Залізо найбільш поширене у підземних водах. У разі корозії у водопровідній системі воно може з’явитися в установці гарячого водопостачання або в контурах охолодження.
Джерелами заліза у воді є магматичні та осадові породи. Даний елемент виділяється з гірських порід у процесі гідролізу та дії розчиненого у воді вуглекислого газу. Концентрації заліза сприяє низький рН води та присутність у ній органічних сполук.
Іншими джерелами появи заліза у підземних водах є шахтні води із забруднювачами, стоки полігонів та промислові стоки підприємств, де використовувалися чи перероблялися матеріали із високою концентрацією цього металу.
Поява підвищеного вмісту заліза у питній воді внаслідок водорозподілу є досить серйозною проблемою. Залізо може проникнути з конструктивних елементів розподільчої мережі під час течії води. Джерелом можуть бути відкладення на трубах або продукти корозії, якщо компоненти системи не захищені належним чином.
Які форми цей елемент набуває у воді?
Метал знаходиться у воді у вигляді двовалентних і тривалентних сполук – Fe(II) та Fe(III) відповідно. В аеробних умовах, наприклад, у поверхневих водах, переважають сполуки Fe(III). Вони піддаються гідролізу – випадають осад під дією води. Тому концентрація сполук заліза, які у розчиненій формі, зазвичай невелика.
У глибоководних, тобто анаеробних умовах, переважає залізо у вигляді двовалентних іонів Fe(II), розчинених у воді.
Перебуваючи в рідині, залізо може також приймати органічну, колоїдну (вода каламутна, але відсутня осад) і бактеріальну (утворюється бактеріями, що використовують метал для своєї життєдіяльності; зустрічається рідко) форми.
Як ефективно очистити воду?

Вибір технології залежить від таких параметрів, як:
- концентрація заліза та супутнього марганцю (елемент, що супроводжує наявність заліза);
- жорсткість води;
- розмір домогосподарства;
- спосіб відведення стічних вод (каналізація, будинкова очисна станція).
Цю інформацію необхідно надати професійній компанії, що займається геофізичними дослідженнями свердловин на воду і має досвід підбору фільтрів-знезалізнювальних приладів для приватних будинків або промислових підприємств. Ніколи не слід купувати фільтруючу установку самостійно – це може призвести до дуже високих експлуатаційних витрат, до того, що пристрій виявиться невідповідним і не зможе видалити залізо, швидко вийде з ладу.
Що стосується конкретних методів, то основним є аерація води через аспіратор, встановлений між насосом та оцинкованою ємністю гідрофору. Потім вода проходить через шар, що фільтрує (наприклад, кварцовий пісок, граніт і т. п.). Побудована таким чином очисна установка дуже ефективна, але її недоліком є необхідність пошуку великого простору, наприклад, котельні або гаражі. Інший метод полягає у використанні автоматичних водоочисних споруд, в яких також застосовується процес аерації та пропускання води через шар, що фільтрує. У цьому випадку користувачу не потрібно самостійно контролювати процес — очищення відбувається автоматично через запрограмований період часу.
Також варто згадати про повністю автоматичні установки пом’якшення води, які можуть працювати з мембранними баками (тому вони не вимагають аерації води). Це цікаве рішення для інвесторів із обмеженим простором.
Візуальна оцінка
Непрямими ознаками присутності заліза є:
- помутніння води або коричневе забарвлення;
- запах заліза та гіркуватий післясмак;
- «іржаві» патьоки на кахлі та сантехніці;
- небажані ефекти після прання (плями іржі на тканинах або перехід від світлого до сірого відтінку);
- коричневий наліт на рослинах після поливу (вони не є небезпечними та не викликають серйозних захворювань у рослин, але виглядають дуже не естетично).
Навіть при незначному надлишку заліза водопровідна вода може змінити колір і стати каламутною. При вищих концентраціях додатково з’являється металевий смак і запах.
Забруднена бувають і абсолютно безбарвні. Саме тому важливо віддати воду на аналіз.
Дослідження води в лабораторії

Аналіз платний, але він дасть повну картину складу води зі свердловини. Якщо вода береться прямо із свердловини, потрібно прокачати її протягом півгодини. Перший аналіз варто провести відразу після прокачування нової свердловини. Щоб правильно взяти пробу:
- Використовуйте чисту скляну та пластикову тару об’ємом до 1,5 л (металевий посуд у цьому випадку не підійде). Скляну ємність обдайте окропом, а пластикову промийте теплою водою. Потім двічі прополощіть обрану тару водою, яку понесете на аналіз.
- Воді зі свердловини, що надходить через водогін, необхідно дати стекти близько хвилини.
- Наповнюйте тару до країв, наливаючи воду тонкою цівкою. Ці дії мінімізують її контакт із киснем.
- Щільно закупоріть ємність кришкою і доставте в лабораторію протягом 2—3 годин.
Підсумовуючи, зазначимо, що вода з домішкою заліза — проблема, яку не можна недооцінювати, особливо в ситуації, коли показник значно підвищений.
Якщо аналізи води, замовлені в санітарно-епідеміологічній станції, свідчать про підвищену концентрацію заліза, у цьому немає нічого незвичайного. Ця проблема стосується переважної більшості домашніх водозаборів, у тому числі і глибоких колодязів. Щоб легко та швидко очистити воду, варто звернутися до професіоналів. Фахівці компанії «Кароліна» мають великий досвід обслуговування міських та промислових водозаборів. З року в рік ми виконуємо роботи різного рівня складності, в тому числі буріння свердловин по граніту. При цьому ми використовуємо інноваційні рішення проблем та технології, які не загрожують довкіллю.












