Автор: Мирко Іван Анатолійович
Ефективна та максимально тривала експлуатація свердловинного обладнання, зокрема насоса, який перекачує воду, залежить не лише від правильності установки всієї системи, а й підключення її до автоматики. Саме це дозволяє полегшити контроль за справною роботою насоса та регулювати його ефективність. За наявності мінімальної підготовки підключення пристрою до автоматики можна спробувати провести самостійно, але при цьому потрібно дотримуватися кількох важливих правил.
Основні етапи підключення глибинного насоса до автоматики
Якщо дотримуватися наступних правил, процес підключення пройде максимально легко і ефективно, наприклад:
- спочатку важливо перевірити сумісність глибинного насоса та автоматики за їх експлуатаційними характеристиками та специфікацією;
- відключити всі прилади від електромережі задля власної безпеки та захисту пристроїв;
- підготувати всі необхідні матеріали та інструменти, щоб були під рукою, зокрема це стосується ізоляційних стрічок, кабелів, клемів тощо;
- детально вивчити схему підключення автоматики до глибинного насоса, за необхідності позначити, який контакт, куди має приєднуватися;
- забезпечити обов’язкове заземлення належної якості для всіх задіяних компонентів з електричним зарядом, дотримуючись стандартів та вимог електробезпеки;
- після проведення з’єднання контактів, обов’язково перевірити, щоб вони були ущільнені та повністю захищені від можливого контакту з водою;
- додатково перевірити всю систему перед запуском, особливо звернувши увагу на з’єднання проводів, щоб впевнитися, що будь-які короткі замикання відсутні;
- протестувати зібрану систему, щоб насос працював належним чином та правильно вмикався і вимикався згідно датчиків автоматики.
На кожному з цих етапів можливі непередбачувані обставини, тому при наявності найменших сумнівів, роботи з монтажу автоматики до насосного обладнання краще доручити перевіреним професіоналам.
Поради як забезпечити потрібний рівень тиску води під час роботи свердловинного насоса?
Щоб система могла справно функціонувати, важливо завчасно продумати та підготувати умови для створення відповідного рівня тиску води всередині неї. Для цього необхідно:
- правильно розрахувати положення глибинного насоса в свердловині відносно рівня води, чим нижче буде знаходитися обладнання, ти вищим має бути тиск;
- вміти контролювати та вчасно відрегулювати рівень тиску (в деяких моделях насосів такий регулятор вже вбудований в механізм, в інших випадках майстри використовують редуктори та перетворювачі тиску);
- пересвідчитися, що вибраний насос за своїми експлуатаційними характеристиками має повністю відповідати потребам замовника та характеристикам всіх інших елементів системи;
- враховувати, що діаметр труб, по яким рідина постачатиметься на поверхню, теж впливає на рівень тиску, правильно підібраний розмір труб забезпечить ефективну роботу насоса та дозволить перекачувати більший об’єм води за той же проміжок часу з аналогічним напором.
Окрім цього майстри завжди наголошують на необхідності проведення регулярного обслуговування системи, зокрема це стосується періодичного чищення свердловинних фільтрів та перевірки цілісності механізмів, щільності прокладок на з’єднаннях. Не менш важливим є контроль за рівнем води в водоносному горизонті, до якого була пробурена свердловина, оскільки саме недостатній рівень води є однією з перших причин зниження тиску води в системі.
Схема під’єднання свердловинного насоса до автоматики
Оскільки автоматика являє собою цілий комплекс окремих пристроїв, що відповідають за стабільність роботи свердловини, важливо завчасно розібратися в схемі її функціонування. Серед основних приладів, що входять до автоматики є реле тиску, яке за допомогою спеціального датчика здатне захистити насос від передчасного зносу через підвищену інтенсивність використання, а також забезпечує його відключення, коли запас води в гідроакумуляторі відновлено після попереднього використання (для цього на пристрої майстер врегульовує нижню та верхню межі, при яких насос запускається та зупиняється відповідно). Правильне підключення приладів можна забезпечити трійником, коли до одного виходу під’єднується трубопровід, до другого – реле тиску, а до третього – клапан зворотного відведення рідини.
Також обов’язковим є гідроакумулятор, який в жодному разу не можна плутати з розширювальним баком для систем опалення. В цьому випадку з’єднання між гідробаком тап трубопроводом додатково оснащується зворотнім клапаном, що захищає від витоку рідини назад в свердловину після відключення насоса. Однією з важливих вимог є правильний вибір об’єму гідроакумулятора, як правило, для будинку , де мешкають 3-4 людини, достатньо 100-150-літрових баків.
Окрім цього система має бути оснащена манометром, а щоб правильно з’єднати всі деталі разом, майстри використовують спеціальні п’ятиходові штуцери, де в кожен патрубок приєднують манометр, вихідну трубу, трубопровід з реле тиску та гідробак Як правило, цього достатньо, щоб налагодити процес автоматичного запуску та зупинення роботи насоса, якщо сам він облаштований датчиком сухого ходу, який автоматично вимикає насос, запобігаючи його пошкодженню у випадку недостатнього рівня води в свердловині. Якщо такого датчика в насоса немає, він має бути включений в комплекс автоматики.
Додатково фахівці рекомендують використовувати датчик рівня води, який може бути поплавковим або електронним, і частіше використовується для колодязних насосів (хоча інколи буває і в свердловинних). Такий датчик спрацьовує на відключення обладнання за умови, що рівень води в джерелі знизився до критичної межі.
