Автор: Мирко Іван Анатолійович
Перш ніж замовляти послугу буріння нової свердловини на воду на власній заміській ділянці та планувати подальші роботи щодо її облаштування та підключення до будинку, важливо чітко визначити власні вимоги щодо якості і обсягу води, яка потрібна для комфортного проживання за містом. Найчастіше замовників цікавить доступ до води, яку б можна було споживати для пиття і приготування їжі, а також задоволення більшості інших побутових та господарських потреб. Саме тому вкрай важливо розуміти, яким саме вимогам та стандартам має відповідати така вода.
Питна вода зі свердловини: якою вона повинна бути?
Згідно з чинними нормативами нашої країни вода, яку використовуватимуть для пиття, приготування їжі, має відповідати наступним гігієнічним вимогам:
- мати якісні органолептичні властивості, зокрема це стосується присмаку рідини, відсутності будь-яких запахів;
- бути абсолютно прозорою, без забарвлення та видимих домішок органічного чи неорганічного походження;
- не мати в своєму складі будь-яких шкідливих хімічних, бактеріальних чи вірусних сполук, особливо це стосується наявності токсичних компонентів;
- неспроможність рідини погіршити біологічну цінність їжі;
- оптимальний рівень жорсткості;
- концентрація токсичних, радіоактивних хімічних компонентів не повинна перевищувати гранично допустимий рівень (ГДР);
- не містити в собі патогенних мікроорганізмів, хвороботворних бактерій, інших компонентів, що можуть бути збудниками небезпечних захворювань.
Дійсно, вода є одним з найважливіших елементів навколишнього середовища, необхідного для життєдіяльності людства. Для людського організму вона виконує фізіологічну, санітарно-гігієнічну, епідеміологічну і виробничу функцію. В той же час споживання води низької якості, наприклад, через забруднення шкідливими компонентами, може стати причиною того, що на підприємствах буде порушений санітарний режим, продукція буде випускатися неякісною, а це в свою чергу призведе до масових отруєнь, виникнення інфекційних захворювань, кишкових захворювань, протозойних інфекцій, гельмінтозів тощо. Науковцями ВООЗ доведено, що близько 80 відсотків виникнення інфекційних захворювань у людей, обумовлені саме споживанням неякісної питної води. У той же час споживання доброякісної питної води є головною умовою санітарного благополуччя, високо рівня життя людства. При цьому саме стандартизація вимог щодо рівня якості питної води вважається найкращим профілактичним заходом щодо збереження здоров’я, самопочуття людини.
Весь перелік таких критеріїв передбачений чинним ДСТУ “Питна вода” 2874-82 та стосується води, яка використовується для споживання (пиття й приготування страв), забезпечення побутових потреб, у виробництві харчових продуктів, під час переробки продовольчої сировини, а також на період їх зберігання, транспортування, торгівлі, в інших сферах промисловості, де потрібна вода, що придатна для пиття.
Основні критерії та характеристики, яким має відповідати якісна питна вода
Серед якісних показників води в першу чергу звертають увагу на:
- жорсткість рідини, яка визначається наявністю та рівнем концентрації в ній солей магнію і кальцію (за цим критерієм вона може бути дуже м’якою, м’якою, пом’якшеною, жорсткою та дуже жорсткою);
- солемісткість рідини, що обумовлено наявністю в ній інших видів солей або ж мінералів, максимально допустимий вміст яких визначається чинними стандартами;
- рівень забруднення газами, якщо ж в рідині є підвищений вміст газів, це може стати причиною псування труб, інших приладів корозією. Зокрема це стосується кисню, а також сірчаного і вуглекислого газів;
- наявність дрібних механічних компонентів, домішок;
- характер реакції рідини, її кислотність/лужність), що визначаються коефіцієнтом pH і теж контролюються вимогами чинних стандартів, проте нормою вважається реакція води, як буде близькою до нейтральної;
- ступінь прозорості отриманої зі свердловини води, який визначається товщиною рідини, через яку людина може розпізнати зображення певного шрифту (або ж хреста), використовуючи спеціальний фотоелемент.
Про підвищену жорсткість та забруднення сторонніми домішками свідчить поява на внутрішніх поверхнях, стінках труб характерного накипу, через що знижується теплопровідність пристроїв, зумовлюється їх передчасний знос чи псування. Ще одним важливим показником є наявність освіжаючої температури, відсутність радіаційної небезпеки.
Особливості вимог щодо органолептичних властивостей питної води зі свердловини
Цей критерій фахівці класифікують за двома основними напрямками:
- рівнем інтенсивності сприйняття присмаку, запаху, забарвлення й каламутності, які людина може помітити і відчути самостійно;
- ступенем концентрації хімічних компонентів, що в свою чергу впливають на органолептичні властивості рідини, але можуть залишатися невідчутними зовні.
Згідно з чинними нормами якості води в Україні рівень її прозорості має бути не менше 30 см при розгляді шрифту Снеллена, проявлення смаку, запаху має оцінюватися не вище 2 балів, колірність, що обумовлена наявністю в рідині гумінових компонентів, може проявлятися за температури не вище 20°C, а каламутність не може перевищувати 1,5 мг/л. що стосується смаку, то він залежить від мінерального складу рідини, наявності в ній розчинних газів.
За температурою питна вода, щоб забезпечувати фізіологічні потреби людини, має бути в діапазоні від 8 до 15°C. саме за таких умов рідина матиме приємний освіжаючий вплив на організм та зможе втамувати спрагу. У такому разі рідина має здатність швидше всмоктуватися, стимулюючи моторне і секреторне функціонування шлунково-кишечного тракту. Якщо ж температура підніметься до рівня 25-35 °C, її споживання може викликати блювотний рефлекс, інші неприємні відчуття.
Особливу увагу потрібно звернути на показник колірності, який обумовлюється концентрацією гумінових речовин, результатів руйнування органічних речовин в ґрунтах. Таке порушення може призвести до появи забарвлення від жовтуватого до насиченого коричневого.
Особливості фізико-хімічних показників якості рідини
Цей тип критеріїв базується на бактеріологічних й хімічних показниках складу. Зокрема це стосується мікробного числа (кількість мікроорганізмів на 1 мл води), яке не повинне перевищувати відмітки 100, колі-індекса бактерій групи Е, яких не може бути більше 3, а також колі-титр з рівнем понад 300 мл.
Що стосується стандартів вмісту хімічних речовин, то тут фахівці звертають увагу на рівень pH, твердість, щільність осаду, насиченість залізом, сульфатами і хлоридами, а також наявність міді, цинку, марганцю, фосфатів тощо. Погіршення органолептичних властивостей може обумовлюватися підвищеною концентрацією хлоридів, міді, солей кальцію або ж сульфатів. Серед небезпечних токсичних речовин варто звернути увагу на нітрити, нітрати, свинець, фтор, миш’як, ціаніди, ртуть, алюміній тощо.
Якщо отримана природна вода не відповідає перерахованим вимогам, вона має пройти додаткову обробку, зокрема очищення через спеціальні фільтри, після чого її знову перевіряють на придатність для подальшого застосування.
