Найпоширеніші ознаки того, що свердловина вийшла з ладу

Автор: Мирко Іван Анатолійович

Найпоширеніші ознаки того, що свердловина вийшла з ладу та що з цим робити

Під час тривалого користування свердловинами на воду замовники можуть спостерігати порушення в їх функціонуванні. Саме тому варто завчасно розібратися з тим, які ознаки поломок є найпоширенішими і що з цим робити.

Найчастіше вихід обладнання з ладу пов’язане з різкими відключеннями електроенергії, перепадами напруги в електромережі, низьким рівнем (або взагалі відсутністю) води у свердловині. Цим обумовлюються поломки насосної станції, мембрани, а також функціонування автоматичного блоку на системі. Окрім цього насосний двигун з часом може забиватися сміттям чи домішками, а в реле (регулятор тиску) порушуються налаштування. Неправильно працюватиме свердловина і при порушенні герметизації мембранного бака (поява тріщин або ж отворів).

Найчастіші порушення в роботі свердловин на воду

Серед найчастіших причин звернення замовників щодо функціонування свердловин варто відокремити:

• відсутність води в трубах при запущеному насосі (чути, як гуде);
• різкі і значні перепади між показниками тиску в системі (нерегулярна робота установки, показники тиску різко знижуються майже до нуля);
• система водопостачання від свердловини не запускається (неможливо включити);
• нерівномірність та нестабільність подачі води на поверхню або до системи в будинку;
• поява в рідині повітряних бульбашок (пузирів);
• слабкий (нехарактерно низький) напор води, що подається;
• заклинювання зворотного клапана в системі.

Також важливо час від часу спостерігати за тим, за скільки часу насос накачує воду в резервуар. Якщо на початку для наповнення 50 літрів бочки чи системи водопостачання витрачалося 1-1,5 хвилини, а згодом цей час зріс удвічі чи тричі – необхідно перевірити герметичність труб і шлангів. Це може означати, що не вся рідина, яку пропускає насос надходить до резервуару, частина виходить через отвори або тріщини, що змушує систему довше працювати, використовувати додаткову електроенергію і швидше зношуватися.

Насосна станція припинила качати воду

На практиці майстрів по бурінню свердловин така ситуація зустрічається чи не найчастіше. Проблема може бути пов’язана з порушенням роботи зворотного клапана – вода не доходить до поверхні і повертається назад у джерело. Найпершою ознакою поломки клапана є відсутність навіть краплі рідини в шлангу, через який вона подається. Причиною може стати засмічення приладу. Якщо після промивання і установки назад нічого не змінилося – потрібно повністю замінити новим.

Серед причин відсутності води також варто відокремити:

• наявність протікань в трубах чи на стиках (з’єднаннях) системи;
• знижений дебіт (стабільний рівень води ) у свердловині;
• засмічення будь-якої деталі чи механізму піском, домішками заліза або ж частками іржі;
• поломка крильчатки (обертовий чи роторний компонент відцентрової помпи) через засмічення або ж  знос.

Ще один важливий момент стосується низької напруги в електромережі, до якої підключена свердловинна і насосна системи та її різкі перепади. В такому разу майстри рекомендують завчасно потурбуватися про придбання стабілізатора напруги, який своїм «захистом» значно збільшить термін експлуатації всього обладнання.

Вода зі свердловини подається ривками

Як правило, така ситуація виникає через пошкодження мембрани гідробака, що зумовлює зниження тиску всередині системи та нерегулярну роботу насосу – ривками. Перевірити це можна, відкривши ніпель, що розташований зі сторони надходження повітря. Якщо звідти витікає вода, мембрану необхідно замінити. Якщо ж звідти виходить тільки повітря – все справне.

Нормальним для роботи насосної станції на воду тиском вважається проміжок між 1,5-1,8 атмосфер. Додатково можна перевірити гідробак на наявність тріщин та слідів корозії.

Насосна станція не вимикається

Найчастіше це пов’язане з порушенням в налаштуваннях реле тиску або ж поломкою крильчатки. В системі недостатній рівень тиску, який необхідний для безперебійної роботи та автоматичного увімкнення і вимкнення насосу.

Вода зі свердловини подається нерівномірно

Якщо сам насос працює нормально, але вода подається досить слабо, значить система закачує її разом з повітрям. Як правило, в таких випадках достатньо правильно поставити та зафіксувати шланг. Ще ситуація може бути зумовлена неправильно підібраним типом або технічними характеристиками насосу. Якщо цю проблему не вирішити вчасно, можуть виникнути вібрації, що в свою чергу пошкодить всю систему.

Основні причини виходу з ладу свердловини на воду

До переліку найпоширеніших причин порушення роботи свердловин на воду та їх несправностей досвідчені майстри відносять в першу чергу закінчення терміну експлуатації насосного обладнання або ж установки загалом, особливо коли вона успішно експлуатувалася протягом кількох десятиліть. Адже кожна деталь, механізм або ж конструкція, яка задіяна в функціонуванні свердловини має свій термін придатності та вимагає своєчасної заміни новою, наприклад це може стосуватися захисного гумового кільця на фільтрі, що разом з насосом опускають всередину, або ж псування сітки, яка не повинна пропускати всередину піщинки, рештки іржі чи будь-які інші домішки певних розмірів.

Про тривалість користування тим чи іншим приладом майстри розповідають ще на момент буріння нової свердловини на ділянці, пояснюючи всі можливі нюанси, на які власник має звертати увагу під час запуску насоса та користування водою. Окрім цього причиною несправності свердловини можуть бути:

• помилки, допущені майстрами, які безпосередньо бурили та облаштовували свердловину, наприклад, замість з’єднання обсадних труб різьбою зварювали їх краї, залишаючи тріщини та отвори, що з часом під впливом води лише збільшуються в свої розмірах;
• суттєві порушення раніше передбачених норм експлуатації свердловини, наприклад, використання води значно більшого обсягу, ніж це допустимо відносно продуктивності насоса та рівня дебіту джерела;
• похибки, допущені під час монтажу свердловини та опускання глибинного насоса, зокрема це стосується випадків, коли обсадна труба не повністю опущена до шару водонепроникної глини, через що у сусідніх джерел (стічних вод) є доступ до неї та високий ризик забруднення, а також деформування стінок свердловини, через що всередині може застрягнути насос;
• бажання замовника заощадити або ж безвідповідальність майстрів щодо монтажу захисного оголовка на верхній край свердловини, який би захистив її від потрапляння бруду та стічних вод всередину джерела через верх (при затопленні свердловинного приямку через тривалі зливи).

Окремо варто зазначити про процес кольматації, коли фільтраційна система насоса поступово замулюється та забивається піщинками. Через це об’єм води, що потрапляє до насоса, зменшується, а сам пристрій починає перегріватися та псувати всю систему свердловини.

В будь-якому разі про такі моменти та ризики майстри мають попередити замовника саме на етапі буріння та облаштування системи. Особливо це стосується періодичного контролю тиску води в системі, перевірки якості рідини та приблизного часу, який потрібен, щоб гідроакумулятор набрав води «про запас» та автоматично вимкнув насос.

Проблеми зниження якості води у свердловині

При тривалому користуванні артезіанською свердловиною можна помітити, що вода змінила свій присмак або ж набула певного запаху чи забарвлення. Це свідчить про те, що до джерела якимось чином потрапили сторонні предмети, мікроорганізми або ж інші шкідливі домішки та необхідний капітальний ремонт установки. Сама проблема можу бути зумовлена:

• появою тріщинок, зломів та зсувів на стінках обсадної труби;
• порушенням герметичного захисту гирла свердловини;
• поступовим накопиченням цементних пробок;
• іншими аварійними ситуаціями, що призводять до зниження тиску в системі.

Щоб визначитися з подальшими діями щодо відновлення роботи установки, потрібно чітко зрозуміти причину поломки та шляхи її усунення.

Псування свердловини на воду через піскування фільтрів

Про те, що фільтр насоса замулився та забився піщинками, свідчить саме зниження дебіту свердловини, коли для заповнення гідроакумулятора потрібно вдвічі и втричі більше часу ніж зазвичай. Якщо терміново не викликати бригаду майстрів, щоб дістати насос зі свердловини та перевірити механізми, можна дочекатися, коли свердловина вийде з ладу повністю та потребуватиме більш значних фінансових вкладень, зокрема на придбання нового насоса та фільтраційної системи.

Не можна залишати без уваги і раптову появу піщинок у самій воді, отриманій зі свердловини, оскільки це шкодить трубам, сантехніці та побутовим пристроям. Передумовою піскування свердловинних фільтрів та самої установки може стати:

• зіпсованість фільтра, який пропускає воду до насоса, зокрема порушення цілісності спеціальної сітки на ньому;
• порушення робочого механізму фільтраційної системи та його положення, особливо це стосується порушення конуса через підвищене навантаження на систему;
• поява деформацій, тріщин, вм’ятин чи інших отворів на стінках обсадних труб;
• відсутність герметичного захисту обладнання та пристроїв, що знаходяться всередині свердловини;
• порушення, допущені на етапі монтажу та опускання насоса в свердловину, зокрема недотримання вимог щодо висоти розташування пристрою відносно дна водоносного горизонту.

В останньому випадку варто звернути увагу, що занадто високе розташування насоса призведе до його передчасного зносу, а занадто низьке – до швидкого замулення та потрапляння всередину осаду. При цьому правильну причину піскування свердловини можуть визначити лише професійно підготовлені фахівці за допомогою відповідного обладнання.

Корозія фільтрів та іншого обладнання як причина виходу з ладу свердловини

Корозією називають руйнування металевих конструкцій та поверхонь шляхом окиснення або ж впливу механічних чи хімічних факторів. Про виникнення проблеми в першу чергу свідчитиме неприємний гіркуватий або ж характерний металевий присмак води. Своєрідним каталізатором поширення корозії вважається низький рівень pH чи недостатній вміст мінеральних компонентів, через що рідина стає занадто «м’якою».

Щоб вирішити цю проблему, фахівці рекомендують обирати спеціальні системи редукції корозійної активності, за допомогою яких вдасться знизити рівень заліза в рідині. В першу чергу це стосується каталітичних окислювальних фільтрів та комплексних систем фільтрації окислення.

Вихід з ладу свердловини через хімічні закупорки та кольматаж фільтрів

Кольматаж або ж засмічення фільтрів може бути зумовлений впливом біологічних, хімічних чи механічних чинників. В останньому випадку причина полягає в тому, що отвори фільтрів підібрані не відповідно до гранулометричного складу водоносного горизонту, до якого пробурено свердловину. Через це система досить швидко забивається домішками глини, піщинками, дрібним камінням чи іншими нерозчинними домішками.

Хімічний кольматаж більше пов’язаний з корозією металевих деталей і поверхонь, що викликають появу смаку та забарвлення води. При цьому наявність домішок біологічного походження лише посилює процес поширення корозії. Найвищу концентрацію шкідливих мікроорганізмів можна спостерігати саме біля свердловинних фільтрів, а осаді.

Виявити, що саме стало причиною псування свердловини та зниження якості води, можуть лише фахівці після ретельного обстеження всієї системи.

Важливо! Окремо свою увагу фахівці приділяють таким причинам виходу з ладу свердловини на воду, як статичне замулювання, зумовлене тривалою перервою в користуванні та роботі установки. При тривалих зупинках свердловина перестає функціонувати повноцінно, що вимагатиме її ліквідації. Не менш поширеним вважається недостатнє насичення водою підземних пластів або ж, коли виконано кілька свердловин на ділянці з водоносним горизонтом малої потужності.

Найпоширеніші причини виходу з ладу глибинного насоса на воду

Якщо рівність та цілісність стінок обсадних труб перевірено, фільтраційні механізми в порядку, а вода залишилася якісною і чистою, причиною поломки може бути несправність самого насоса, наприклад, через неправильно підібрані параметри його продуктивності відповідно насиченості підземного джерела та добових потреб використання ресурсу. З іншої сторони занадто високий рівень води в свердловині може переливну частину механізму перекрити піском, дрібним гравієм чи іншими твердими домішками, що зробить повторний запуск насоса просто неможливим.

Якщо після певної перерви насос не вдається запустити в роботу, потрібно перевірити перемикач (має бути включеним). Якщо за умови ввімкненого перемикача та продування запобіжника  двигун насоса лише гуде і не обертається, причина криється в стартовому розломі (неправильна електропроводка двигуна, занадто низька напруга в мережі живлення, недостатня потужність трансформатора тощо). Перевіряти кожен з перелічених факторів може виключно кваліфікований робітник, тому краще за допомогою звертатися до спеціалістів.

Якщо насос працює, але вода на поверхню не подається або ж подавалася і раптово зникла, необхідно відразу ж вимкнути систему, щоб не допустити сухого тертя механізму, псування гумових підшипників та перегріву обладнання.

У випадках, коли спостерігається перенавантаження на глибинний насос під час його запуску, потрібно перевірити відстань між робочим колесом і дефлекторною оболонкою, щоб між ними не було тертя (за необхідності відрегулювати їх положення). Також причиною може бути пошкодження кулькового підшипника, який треба замінити новим справним, або ж поява осаду та накопичення бруду у свердловинному насосі, що потребує ретельного очищення та промивання.