Помилки, які допускають некваліфіковані майстри під час буріння свердловини на воду

Автор: Мирко Іван Анатолійович

Працюючи над забезпеченням власного будинку безперебійним постачанням чистої якісної води, найчастіше замовники обирають буріння свердловини на воду, проте розраховувати на результат варто лише за умови виконання цих робіт перевіреними, досвідченими професіоналами. При цьому вимога щодо пошуку саме надійних виконавців зумовлена тим, що процес буріння та облаштування свердловини має відбуватися без помилок, з дотриманням технологічних нюансів, оскільки лише в цьому випадку можна гарантувати якісний, надійний та довготривалий результат.

Як не натрапити на непрофесійних виконавців?

Одним з нюансів, який варто розглядати в якості ризику співпраці з виконавцями без необхідної кваліфікації, є низька вартість їх послуг в порівнянні з іншими пропозиціями. Пояснити це можна тим, що професійно підготовлені команди використовують в своїй роботі всю необхідну техніку і обладнання, мають налагоджену співпрацю з постачальниками та високо цінують на лише свою репутацію, а  кожного нового клієнта, тому професійне буріння свердловини на воду з гарантією результату просто не може бути дешевим.

З іншої сторони варто завчасно обговорити умови гарантійного обслуговування свердловини, процес оплати (наприклад, у професіоналів компанії «Кароліна» передбачається проведення оплати після завершення робіт і лише в разі отримання результату – працюючої свердловини з водою), а також отримати необхідні контакти. До того ж, в сезон проведення робіт є чимало компаній, які налаштовані саме заробити і не цікавляться якістю своїх робіт.

Чому не варто ризикувати щодо співпраці з некваліфікованими виконавцями?

Якщо все ж ризикнути та зупинитися саме на відносно дешевій пропозиції, то в подальшому варто бути готовим до постійних проблем та несправностей в функціонуванні свердловини на воду, наприклад, різке погіршення якості води через потрапляння бруду.

Найпоширеніші помилки, які можуть допускатися під час буріння свердловин

Серед помилок, які найчастіше допускаються під час буріння свердловини, особливу увагу варто звернути на:

• Неправильність проведених розрахунків в першу чергу щодо глибини розташування потрібного водоносного горизонту. За правилами майстрів буріння свердловини продовжується до того часу, поки не піде вода, потім її починають прокачувати, поки вона не стане прозорою або ж продовжують бурити глибше, що особливо актуально, якщо потрібна якісна артезіанська свердловина. Помилка ця може проявитися лише через деякий час та полягає в тому, вода в джерелі просто закінчиться. Це зумовлено тим, що самі майстри недостатньо досконало знають геологічні особливості місцевості і, добуривши до місця, де накопичуються поверхневі води, сприймають його як джерело підземних вод. Окремої уваги при цьому вимагає і якість води, зокрема можливість її використання для пиття та приготування їжі, а не лише господарських потреб.
• Обхід обраного за розрахунками водоносного горизонту. Це стосується моменту, коли бурове обладнання, не потрапляючи до джерела чистої води, минає його і продовжує бурити далі. Така ситуація можлива через недостатність досвіду у майстрів або ж, навпаки, бажання заробити більше за рахунок глибшого проведення робіт, опинившись в такій ситуації необхідно ретельно перекрити водонос, щоб не отримати складну аварію вже в найближчому майбутньому.
• Неправильно підібраний фільтр для насосної системи. Знання та досвід у виборі потрібного типу фільтра для насосу чи насосної системи дозволить запобігти таким неприємним ситуаціям, як потрапляння у воду (що подається на поверхню) піску, мулу чи інших домішок. З часом це також призведе до поломки насоса та засмічення самої свердловини.
• Негерметичність свердловини, яка має бути забезпечена обсадними трубами. В першу чергу це стосується тріщин та деформацій на корпусі, а також неякісно оформлених зварювальних швів та конструкції механізму, де вони закручуються одна в одну. Як мінімум це призводить до засмічення джерела ґрунтовими породами, але все частіше трапляються ситуації, коли значна кількість ґрунтів засипає насос та саме джерело, не даючи можливість витягнути установку на поверхню, відремонтувати та відновити якісне індивідуальне водопостачання на власній території.

Серед ризиків співпраці з ненадійними виконавцями окреме місце займає «бажання заощадити», що проявляється досить серйозними проблемами в майбутньому. В першу чергу це стосується використання дешевшого неякісного обладнання, через що вже найближчим часом власнику установки доведеться провести тампонаж свердловини та шукати нові варіанти, де замовити буріння свердловини на воду, але вже з якісним надійним результатом.

Помилки, які допускаються під час вибору насосного обладнання та його монтажу

Якісне облаштування свердловини після завершення її буріння є не менш важливим етапом, оскільки від надійності та якості змонтованого обладнання (придбаного виключно у перевіреного виробника) залежить термін експлуатації всієї водопостачальної системи. Дійсно, просто повісити насос в свердловину та підключити його до електромережі – недостатньо. Весь процес набагато складніший та об’ємніший, адже лише елементів по облаштуванню нараховується не менше семи одиниць:

• глибинний насос, який має ідеально підходити не лише за розмірами (діаметром) свердловини, а й відповідати потрібним показникам потужності, забезпечувати необхідним об’ємом води за певний проміжок часу;
• потужний якісний кабель, через який насос підключатиметься до мережі електропостачання;
• трос з міцного нержавіючого металу (для страховки всієї системи, що опускатиметься всередину свердловини до водоносного горизонту);
• залізобетонні кільця для облаштування приямку, де буде розташована верхня частина трубопроводу та її підключення до систем в будинку чи господарських об’єктів на території, а також сформоване зручне місце, щоб контролювати справність системи;
• поліетиленові чи іншого типу труби, по яким безпосередньо рухатиметься вода з джерела на поверхню, а потім до кранів в будинку чи інших об’єктів;
• гідробак, який призначений для накопичення певного обсягу води, що дозволяє не запускати роботу насосу  через короткочасне включення крану, наприклад, щоб набрати чашку води і тим самим подовжити термін його успішної експлуатації;
• гідроізоляційний оголовок, який фіксується після завершення буріння та облаштування свердловини на обсадній трубі (має відповідати її діаметру) з метою її додаткового захисту від потрапляння всередину стічних і поверхневих вод, сміття, ґрунтів тощо.

Плануючи успішне користування свердловиною протягом десятиліть, не варто намагатися заощаджувати і на додаткових пристроях та механізмах, зокрема це стосується зворотних клапанів, кранів, затискачів, муфт та інших важливих деталей.

Що стосується безпосередньо облаштування свердловин, то найчастіше допущені помилки пов’язані з:

• неправильно розрахованою та проведеною глибиною занурення насоса (якщо занадто низько, то з часом він забивається мулом і піском, якщо ж занадто високо, то є ризик потрапляння повітря в систему, що теж негативно впливає на роботу моторного механізму);
• вибором насосного обладнання з більшою потужністю, ніж це вимагається в конкретному випадку, наприклад, замовник розраховує, що для повноцінного обслуговування власного господарства (наприклад, підключення до автоматичної системи поливу городу) та забезпечення комфорту в будинку йому достатньо 4-5 кубів води на годину, проте цей момент не враховується відносно показників самої свердловини, де доступний обсяг води значно менший, як результат насос швидко викачає всю доступну воду, деякий час пропрацює вхолосту та зрештою перегріється і згорить;
• неправильно підібраним типом насоса, адже найдешевші вібраційні категорії не підходять для глибоких свердловин, оскільки під час вібрацій провокують ущільнення піску і зменшують дебіт водоносного горизонту, що з часом зробить свердловину непридатною для використання (в таких випадках необхідно обирати серед відцентрових моделей);
• бажанням заощадити на обладнанні та вибрати найдешевшу запірно-регулюючу арматуру, зокрема зворотного клапана, або ж придбання звичайних пластмасових стяжок для кріплення тросу з кабелем живлення, які через деякий час розрізають його навпіл через характерні вібраційні рухи всієї системи (якщо це відбувається в воді, то ще й можливе коротке замикання і поломка всієї системи, оскільки сам кабель залишається підключеним до електромережі);
• використанням оцинкованого тросу в якості страховки скріпленої системи, що зумовлене його швидким псуванням через іржу та накопичення корозії, через що він досить швидко стає трухлявим (такий трос дешевше, але не вартий ризику поломки всієї системи);
• відсутністю захисного оголовку на обсадній трубі, що важливо в умовах тимчасового затоплення приямку, наприклад талим снігом чи накопиченими сезонними опадами (через це всередину свердловини потрапляють брудні стічні води та інше сміття, що значно псує якість самої води та не дає можливості використовувати її в подальшому для пиття та приготування їжі);
• рішенням змонтувати накопичувальний гідробак та систему автоматики насоса безпосередньо в приямку, що в першу чергу робить їх незахищеними через можливе затоплення самого приямку тривалими зливами і таненням снігу, а також підвищує ризик поломки свердловини через замерзання води всередині пристроїв взимку.

Як зазначають відповідальні та кваліфіковані майстри, в процесі буріння та облаштування свердловини на воду важливим є кожен крок і кожне рішення, саме тому дійсно якісного результату варто очікувати лише від професіоналів.