Автор: Мирко Іван Анатолійович
Розглядаючи можливість замовити буріння свердловини на власній заміській ділянці в Київській області, багато хто з замовників має бажання самостійно розібратися у найпростіших елементах цього процесу. Зокрема це стосується визначення доступних водоносних горизонтів на тій чи іншій території, а також які з них підходять безпосередньо під вимоги та потреби власника.
Що таке водоносні горизонти?
Водоносним горизонтом називають шар гірських порід зі здатністю до водопроникнення та відповідними запасами води, який розташований під водонепроникним пластом, який захищає підземне джерело від потрапляння всередину сторонніх домішок чи забруднень. Простішими словами водоносний горизонт – це підземний запас води з певним складом мінералів, солей чи інших компонентів, яке захищене підземними ґрунтами в якості природного фільтра.
Класифікація водоносних горизонтів та їх характеристики на території Київської області
Облаштування доступу до певного водоносного горизонту є досить ефективним й вигідним вирішенням питання щодо безперебійного водопостачання житлового будинку, а також господарства чистою якісною водою в необхідних обсягах. Найголовнішим критерієм, за яким їх розділяють, вважається безпосередньо глибина залягання: ґрунтові та міжпластові. Перший тип розташований біля поверхні землі і залишається ізольованим від глибших залягань рідини водотривким пластом. Міжпластовими називають запаси, які мають під собою, а також над своєю поверхнею кілька водотривких шарів гірських порід.
Щодо геологічних особливостей Києва й Київської області, то на цій території фахівці проводять класифікацію підземних вод, розподіляючи їх на:
- верховодку;
- джерела води без природного напору, до яких відносяться Бучанський і Полтавський водоносні пласти;
- джерела з природним напором, які ще називають артезіанськими, до яких включають Сеноманський і Юрський водоносні пласти.
Під час руху рідини відбувається її природна фільтрація. При цьому рух рідини може бути рівномірним, з однаковою швидкістю і паралельними потоками (ламінарним) або ж мати вихроподібний рух (турбулентний).
Верховодкою фахівці називають шари, що залягають на глибині 5-20 м і мають непостійний обсяг запасів, що поповнюється опадами чи таненням снігу (залежить від кліматичних умов, наприклад, тривалої засухи чи, навпаки, рясної зливи). В умовах підвищення температури повітря такі води мають властивість перетікати до джерел, що залягають нижче. Для споживання (пиття, приготування їжі) така вода не підходить через високий рівень забрудненості, а також високий вміст заліза, хімічних компонентів, інших шкідливих сполук.
Полтавський водоносний горизонт на території Київської області залягає на глибині 30-50 м, проте має високий ризик забруднення поверхневими водами, а також каналізаційними, іншими стоками, розташованими поруч. Щоб запобігти його можливому забрудненню, фахівці використовують спеціальні обсадні труби.
Джерела Бучанського горизонту знаходяться на відстані 60-90 м від поверхні землі, вони відрізняються допустимим рівнем концентрації заліза, солей, інших мінералів, а також високою продуктивністю, що дозволяє проводити буріння свердловини для забезпечення житлового будинку якісною питною водою (можливо при умові додаткового очищення фільтром перед вживанням).
Якщо ж замовника цікавить саме артезіанська свердловина, буріння має проводитися до Сеноманського чи Юрського горизонтів, глибина залягання яких складає понад 100 м. Вони вважаються надійно захищеними від забруднення, можуть використовуватися для пиття, проте вимагають додаткових дозволів, ліцензій щодо проведення бурових робіт, а також подальшої експлуатації установки. До того ж такі свердловини будують вище відносно поверхні землі, через високий ризик самовиливу.
Географічні особливості розташування водоносних горизонтів у Київській області
Одним з найзатребуваніших пластів вважається Сеноманські джерела, які доступні для мешканців північної, центральної і східної частини регіону. Щоб до них дістатися, майстрам потрібно пробурити близько 60-150 м (залежить яка відстань між ділянкою власника і Дніпром). Попит на таке буріння свердловин обумовлене хорошими смаковими якостями рідини, стабільністю хімічного складу. Очистка рідини проходить через крейдові породи, що дозволяє використовувати його для бутильованого розливу, використання в харчовій промисловості. За характеристиками продуктивності такі свердловини нічим не поступаються артезіанським.
Незалежно від географії розташування ділянки замовник завжди може замовити свердловину до Бучанського шару, оскільки він присутній по всій території регіону. Глибина залягання складає 60-90 м, воно захищене шарами мергельної глини, що робить рідину приємною на смак, проте потребує додаткового очищення через високу концентрацію домішок заліза.
Буріння і використання свердловинного доступу до Юрських підземних джерел контролюється на рівні держави, використовується саме в промислових масштабах для забезпечення багатьох галузей.
Полтавський шар вважається доступним для всієї Київської області і лише правобережної частини Києва, але через високий рівень забрудненості (навіть може мати характерний сірководневий запах) може використовуватися лише для технічного водозабезпечення, наприклад, під час будівництва об’єктів.
Рекомендації фахівців щодо правильного вибору
Для мешканців регіону фахівці рекомендують зупинити свій вибір на підземних джерелах глибиною до 50 м (Бучанський чи Полтавський пласти), оскільки їх буде достатньо, щоб забезпечувати житловий будинок або ж господарські об’єкти необхідними обсягами протягом тривалого періоду експлуатації самої установки. До того ж, при дотриманні майстрами всіх умов якісного виконання робіт, власник може розраховувати на доступ до чистої якісної води, придатної для пиття. При цьому вкрай важливо правильно обрати місце для буріння відносно розташування будівель, вигрібних ям, інших можливих об’єктів на ділянці.
