Автор: Мирко Іван Анатолійович
Рівень жорсткості рідини, отриманої зі свердловини, визначається вмістом або ж концентрацією в ній розчинених мінералів та солей, зокрема кальцію або ж магнію. Чим вищий показник насиченості такими домішками, тим жорсткішою вважається вода. При цьому така характеристика може бути тимчасовою або ж постійною. У першому випадку концентрація солей та мінералів знижується в результаті кип’ятіння рідини, а в другому – не змінюється після нагрівання.
Як можна визначити жорсткість рідини зі свердловини?
Загалом майстри визначають кілька основних методів визначення рівня жорсткості отриманої води, а саме:
- візуальним способом (поява нальоту білого забарвлення на трубах та сантехніці у ванній чи на кухні, помітно погіршене спінення мила, наприклад, під час миття рук, поява накипу на внутрішніх стінках чайника);
- способом кип’ятіння, внаслідок чого може з’явитися осад на дні посудини;
- використанням спеціальних тест-смужок, яким після контакту з водою властиво змінювати колір в залежності від рівня жорсткості рідини;
- проведенням фахового лабораторного аналізу вмісту води, який вважається найбільш точним, допомагає виявити порушення в нормах та складі води, які не можна визначити будь-яким іншим способом.
Останній варіант вважається найкращим, особливо якщо воду планують використовувати для пиття, приготування їжі або ж забезпечення інших щоденних побутових потреб. Найчастіше випадки з підвищеним рівнем жорсткості виявляються в свердловинах, пробурених крізь вапнякові породи, а також в поверхневих джерелах. В таких випадках фахові спеціалісти рекомендують власникам свердловини використовувати спеціальні іонообмінні фільтри або ж системи зворотного осмосу. Це сприяє усуненню зайвих домішок, пом’якшенню води перед подальшим використанням тощо.
Який рівень жорсткості рідини є допустимим?
Згідно з чинними нормами ВООЗ рівень жорсткості рідини класифікується на:
- м’який (до 1,5 ммоль/л);
- середній (1,5-2,5 ммоль/л);
- жорсткий (2,5-3,5 ммоль/л);
- дуже жорсткий (понад 3,5 ммоль/л).
Контролювати жорсткість і склад води необхідно, оскільки це є основним фактором її придатності для пиття, приготування страв, а також використання в побуті. Споживати воду з високим рівнем жорсткості не можна, оскільки при цьому відбувається додаткове навантаження на серцево-судинну систему й нирки, підвищується ризик появи і подальшого розвитку сечокам’яної хвороби. У побуті її застосування суттєво ускладнює засвоєння мила, мийних засобів, що в свою чергу призводить до використання більшої кількості побутових і гігієнічних засобів, а також досить швидко псує посуд, сантехніку, труби, інше обладнання, яке контактує з нею. В більшості випадків достатньо правильно підібрати тип фільтрів, щоб зберегти не лише справність побутової техніки, а й власне здоров’я.
Чому вода зі свердловини може бути жорсткою?
Загалом дощова вода вважається м’якою, проте, проходячи через підземні ґрунти, вона поступово насичується магнієм, кальцієм, іншими типами солей, що й робить її жорсткішою. Особливу роль в цьому відіграють властивості підземних порід, крізь які вона проходить. Результат залежить від кількості “зібраних” мінеральних домішок.
Яка жорсткість води рекомендована?
Якщо занадто жорстка вода негативно впливає на стан труб та з часом утворює на стінках накопичення шламу, то дуже м’яка вважається небезпечною через сприяння появі та поширенню корозії. Рівень дуже м’якої рідини визначається показником до 0,7 ммоль/л, а твердої та занадто жорсткої – понад 2,2 та 3,3 ммоль/л відповідно.
Яким способом можна усунути зайву жорсткість води зі свердловини?
Найдоступнішим та найпростішим в домашніх умовах вважається спосіб кип’ятіння рідини. Проте цей варіант актуальний лише у випадках тимчасової жорсткості води. При підвищеній концентрації мінералів та солей також можна використовувати фільтри зі спеціальними пом’якшуючими властивостями – іонообмінні пристрої, завдяки яким можна замінити солі магнію та кальцію на натрій.
Щоб забезпечити максимальне очищення рідини зі свердловини, варто звернути увагу на розробку спеціальних осмос-систем, а також можливість використовувати реагенти, зокрема лимонну кислоту.
Застосування іонообмінних фільтрів або ж пом’якшувачів води дозволяє успішно боротися безпосередньо з причиною проблеми завдяки висококислотним катіонітам натрію. Використовувати такі системи можна, як в квартирах, так і при підключенні до свердловин на воду великих приватних будинків.
Основною перевагою цього способу є можливість завчасно очищувати всю воду, яка потраплятиме потім до труб, побутової техніки та посуду в будинку. Обслуговування таких очисних систем необхідно проводити приблизно 1-2 рази протягом року. За необхідності можна користуватися системою регенерованого автоматичного завантаження, що необхідно для якісного та своєчасного відновлення ефективності фільтра.
Якщо ж якісна рідина потрібна виключно для споживання та приготування їжі, фахівці рекомендують використовувати системи зворотного осмосу, в яких захисна осмотична мембрана здатна ефективно очистити рідину від іонів кальцію та магнію, роблячи її дуже м’якою та безпечною для щоденного використання.
Як альтернативу попереднім двом способам пом’якшення води, фахівці бурових компаній можуть запропонувати встановлення та підключення комплексного триступеневого фільтра з очищенням рідини через механічний, вугільний та іонообмінний картриджі. Такий спосіб очистки підходить, якщо в складі води виявлено перевищення норми концентрації не лише солей і мінералів, а й хлору чи його похідних сполук.
