Особливості організації системи водопостачання до приватного будинку в зимовий період

Автор: Мирко Іван Анатолійович

Основне правило тривалої та безпроблемної експлуатації свердловини на воду обумовлене правильним облаштуванням з утепленням конструкції, якщо нею користуються цілий рік, а також проведенням її консервування на зимовий період, якщо організовано сезонне водопостачання.

Якщо буріння свердловини на воду розраховане на постійне користування, вона має залишатися справною при низьких температурах та не допускати замерзання води всередині (особливо тієї частини конструкції, що розташована в прошарку, де ґрунтові породи взимку промерзають).

Як правильно організувати водопостачання в приватному будинку в зимовий період?

 Для того, щоб забезпечити справну роботу системи індивідуального водопостачання, коли температура повітря нижче 0°C, важливо завчасно врахувати наступні особливості:

• труби, по яким вода постачатиметься від свердловини до будинку, мають бути прокладені в землі глибше рівня промерзання ґрунту;
• облаштування свердловини краще доручити професіоналам, але за умови, що усі деталі подальшої експлуатації установки будуть обговорені та узгоджені завчасно, особливо це стосується можливості оперативного консервування установки, якщо власникам доведеться на певний час виїхати за межі ділянки;
• система має бути побудована під певним кутом, щоб вода могла легко стікати до свердловини (або ж колодязя);
• важливо своєчасно потурбуватися про додатковий захист, зокрема теплоізоляцію та укріплення, труб.

Якщо буріння свердловини на воду замовляється не лише для звичайного використання якісної чистої води, а й облаштування системи обігріву приміщення чи гарячого водопостачання в будинку, то в таких випадках майстри рекомендують використовувати спеціальні теплові насоси. Їх особливість полягає в тому, що справно виконуючи усі стандартні функції звичайного насоса, тепловий ще й легко комбінується з уже встановленими опалювальними системами.

Найпоширеніші проблеми, що виникають під час організації водопостачання

У випадках, коли будинок підключено до системи центрального водопостачання, найпоширенішою проблемою вважаються часті поломки на магістралях, через що вода подається з перебоями і зазвичай забрудненою. Найчастіше таку воду вважають непридатною для пиття та приготування їжі, оскільки навіть з чистого артезіанського джерела вона потрапляє до будинку через старі зношені труби, зіпсовані корозією та наявністю інших шкідливих домішок.

Якщо ж справа стосується експлуатації саме індивідуальної свердловини на воду, то головна проблема полягає в якісному теплоізоляційному забезпеченні устаткування і безпосередньо труб. Робити це потрібно відразу під час монтажу системи, використовуючи пінопласт, мінеральну вату або ж інший надійний утеплювач. У деяких випадках, коли для території характерні тривалі і морозні зими, вздовж труб з водою додатково прокладається електрокабель. Його підключають до електромережі та спеціального датчика, що спрацьовує на ввімкнення, коли температура повітря знижується до певного рівня, та на відключення, коли вона стабілізують на рівні норми.

Для сезонного використання свердловин (коли на зимовий період господарі все замикають та переїжджають до міста), необхідно налагодити процес її консервування. Як правило, це роблять в вересні, коли ще немає нічних заморозків. У таких випадках зі свердловини дістають насос, саму установку герметично закривають і законсервовують, з труб зливають всю воду та всю установку відключають від мережі електроживлення.  Проблем з законсервованою свердловиною взимку не буде, якщо кожен з процесів буде виконаний правильно і в певній послідовності. Саме тому в цьому випадку господарі найчастіше обирають можливість скористатися послугами кваліфікованих фахівців з бурильної компанії, ідеально, якщо це будуть майстри, які безпосередньо проводили буріння свердловини на воду.

Як краще утеплити свердловину на зимовий період, щоб не залишитися без води

З початком зимових холодів основною проблемою користування свердловиною є саме її захист від промерзання всередині води. Установка може розташовуватися поза будинком або ж безпосередньо всередині споруди. Якщо роботи лише плануються, то майстри наполягають на виборі місця поза будинком, щоб в разі необхідності ремонту, до установки можна було дістатися не лише фахівцям, а й обладнанню. Проте саме в цьому випадку необхідне якісне утеплення і починати такі роботи краще влітку, коли на вулиці сухо і тепло. Характеристики утеплення залежать від кліматичних особливостей території та безпосереднього рівня розташування підземних водоносних джерел.

Особливості утеплення трубопроводу

Окрім утеплення трубопроводу, яким свердловина з’єднується з системою в будинку, важливо не забути про облаштування тих ділянок системи, де безпосередньо йде сполучення, особливо якщо це цокольний поверх споруди, який взимку не опалюється. Ускладнення з процесом утеплення зазвичай пов’язане з тим, що використовуються труби, перехідники і з’єднувачі різного розміру (діаметра). Якщо з якихось причин необхідно заощадити на утепленні труб, варто більше уваги приділити їх укладанням на глибину більшу, ніж замерзає ґрунт (близько 1,5 м) та провести відповідні земляні роботи. Окремо трубу в землю на поміщають, особливо якщо вздовж неї прокладатиметься кабель електроживлення. Таку трубу разом з кабелем потрібно обгорнути в захисний кожух, наприклад у вигляді вже готових циліндрів з мінвати, та вкласти у додаткову трубу більшого діаметру (приблизно на 10-12 см). Лише після цього трубопровід можна починати закопувати.

Важливо! Якщо свердловиною користуються періодично, то лише якісного утеплення буде недостатньо і необхідно забезпечити систему додатковими нагрівальними елементами з датчиком, який би спрацьовував при зміні температури.

Характеристики утеплення кесонного колодязя

На територіях з холодним зимовим кліматом утеплення свердловини рекомендують проводити шляхом облаштування кесонного колодязя. Це спеціальна двокамерна ємність, яку встановлюють або ж будують навколо свердловини на воду приблизною глибиною 2-2,5 м. Сама конструкція може бути металевою (її стінки приварюються до свердловинної труби, щоб забезпечити абсолютну герметичність ємності), пластиковою, виконаною з бетонних кілець або ж побудованою у вигляді камери з цегли та цементу.

Стінки кесонна мають бути оббиті або оздоблені якісним утеплювачем. Для цього найчастіше використовують рулонну мінеральну чи базальтову вату або ж пінопласт. Зовні ємність має бути захищена гідроізоляційним шаром від поверхневих ґрунтових вод, а низ рекомендується залити бетоном. Облаштовувати кесон рекомендують достатньо великим, щоб було зручно не лише знаходитись, а й виконувати певні роботи. Вхід в камеру має бути через люк, розташований зверху і теж якісно утеплений. Головне правило – кесонний колодязь повинен бути абсолютно герметичним, оскільки всередину не повинні потрапляти ні талі чи ґрунтові води, ні будь-які інші забруднення.

Утеплення та захист оголовка свердловини

Якщо на території, де розташована свердловина на воду, товщина промерзання ґрунтів досить значна, то всередині труби рекомендується встановити захисний оголовок. Це спеціальний фланець, виготовлений з металу та ретельно приєднаний до труби свердловини. Саме він може відсікати воду, а та рідина, що знаходиться поверх нього, викачується. З іншої сторони така конструкція захищає гирло конструкції від потрапляння всередину сміття, талих поверхневих води чи будь-яких інших домішок ззовні.

Декілька додаткових рекомендацій від експертів

При умовах незначного промерзання ґрунтів достатнім вважається утеплення трубопроводу шляхом укладання зверху торфу, соломи чи тирси. В якості захисту від промерзання також рекомендують побудувати над свердловиною окремий дерев’яний короб з утепленими стінками, наприклад, екструзійним пінополістиролом (ЕППС – досить ефективний синтетичний матеріал з теплоізоляційними властивостями). Для більш серйозних морозів варто розглянути варіант будівництва невеличкого приміщення, яке б з настанням холодів можна було опалювати електрикою. Теплоізоляційні матеріали краще обирати товщиною 4-6 см.

Замість нагрівального кабелю вздовж всього наземного трубопроводу всередину конструкцію можуть ставити невеличкий обігрівач. За наявності можливості додаткових фінансових витрат варто обдумати придбання спеціального датчика замерзання до такого обігрівача. Такий механізм міг би запускати обігрівач при зниженні температури та відключати при її нормалізації, тим самим заощаджуючи використання електроенергії за умов відсутності сильних заморозків.

Перелік рекомендацій щодо невідкладних дій при замерзанні свердловини на воду

Про те, що свердловина несправна, може свідчити різке і значне зниження тиску, під яким подається вода на поверхню, а також збільшення проміжку часу, який витрачається на набір аналогічного об’єму води. Більш серйозною проблемою вважається взагалі відсутність води в крані при включеному насосі. Саме в таких випадках в першу чергу необхідно пересвідчитись, що вода в свердловині не замерзла. Якщо ж підозри підтвердилися, необхідно якомога швидше вжити необхідних заходів, аби врятувати устаткування та конструкцію в цілому. Саме з цією метою проводять екстрене прогрівання свердловини, де необхідно:

• швидко закип’ятити воду в окрему ємність;
• підготувати металеву трубку діаметром близько 1 см
• взяти патрубок або ж гумовий шланг;
• підготувати лійку (воронку).

Маючи все перераховане під рукою, потрібно зібрати конструкцію, де металева трубка з лійкою будуть сполучені гумовим шлангом (патрубком, встановленим в трубопровід). Потім потрібно поступово заливати окріп в лійку, щоб при потраплянні на замерзлу пробку він її розчинив. Якщо такі дії не допомогли, значить, проблема криється в замерзлих трубах. Якщо вони з металу, то можна спробувати прогріти їх за допомогою окропу, а якщо пластикові, то доведеться все ж міняти на нові. Якщо проблему неможливо вирішити самостійно, необхідно зв’язатися з фахівцями та виконати всі отримані від них рекомендації щодо відновлення справності свердловини.