Автор: Мирко Іван Анатолійович
Поява неприємного запаху або ж присмаку води зі свердловини є серйозним приводом для занепокоєння, особливо, якщо вона використовується для пиття, приготування їжі та забезпечення господарських потреб. Щоб дізнатися причину виникнення проблеми та обрати найоптимальніший спосіб її вирішення, необхідно звернутися до кваліфікованих спеціалістів, зокрема людей, що проводять лабораторні дослідження рідини.
Поява неприємного запаху питної води: можливі причини
Згідно чинних державних санітарних норм запах рідини (а саме його відсутність), є одним з критеріїв, за яким визначається якість води та її придатність для споживання. Власники свердловин найчастіше звертаються до фахівців з питань появи у воді хлорного, характерного лікарського, металевого, каналізаційного запахів, а також запаху сірководню (тухлих яєць).
Як правило, кожному таких випадків є своя причина, наприклад:
- від рідини віддаватиме хлором, якщо в самій рідині різко підвищиться рівень його концентрації, зокрема через потрапляння до джерела води з інших підземних пластів, таку вода обов’язково потрібно здати на аналіз, а до отримання результатів не вживати ні для пиття чи приготування їжі, ні для гігієнічних процедур, оскільки це негативно впливає на стан здоров’я;
- характерний лікарський запах води може свідчити про небезпечне забруднення води зі свердловини шкідливими хімічними домішками, зокрема фенолами;
- металевий запах рідини зазвичай є результатом підвищення вмісту в ній заліза, зокрема через часткове псування металевих труб, по яким вода постачається зі свердловини на поверхню (можна спостерігати наявність частинок іржі у воді з крана);
- поява характерного запаху тухлих яєць (сірководню) є наслідком потрапляння до джерела зіпсованих органічних речовин та швидкого розмноження бактерій;
- неприємний запах каналізації від води можливий в першу чергу через потрапляння всередину свердловини стічних вод або ж залишків нерозчинених добрив, якими обробляють навколишні поля та городи, також варто звернути увагу на ризик руйнування герметичності та інші несправності в наявних на ділянці водоочисних спорудах.
Нерідко неприємні запахи води зберігаються і після проходження очистки фільтрами. У таких випадках важливо перевірити цілісність та чистоту елементів самого фільтраційного механізму та за необхідності замінити їх новими. Важливо пам’ятати, що в кожного фільтра для води передбачено певний термін експлуатації, після завершення якого механізм просто перестає працювати.
Як можна усунути неприємні запахи питної води зі свердловини
Найкращим способом визначити причину появи того чи іншого запаху води вважається саме проведення лабораторного аналізу рідини. Це дозволить чітко зрозуміти проблему та обрати ефективний спосіб її вирішення, наприклад, замінити фільтраційний механізм в очисній системі або ж замінити його на інший тип. При цьому важливо пам’ятати, що традиційні та народні методи (тривале відстоювання, очищення сріблом чи кип’ятіння) в такому разі не є ефективними, адже шкідливі феноли не зникнуть з води навіть після тривалого кип’ятіння і вживати таку воду вкрай небезпечно.
Окремо варто звернути увагу на випадки, коли вода має запах нафти або парафіну. Зазвичай це свідчить про потрапляння до джерела відходів або ж домішок нафтопродуктів (природнім шляхом чи через близьке розташування до промислових об’єктів. Детальніше про очищення свердловинної води від мастила сірководню та заліза можна дізнатися ТУТ.
При необхідності очистити воду від хлору та його побічних домішок можна скористатися фільтраційними системами на основі активованого вугілля, який краще вмонтувати в систему водозабезпечення перед входом труби в будинок, щоб таким чином очистити всю воду, що потраплятиме в систему. Позбутися запаху сірководню (тухлих яєць) можна шляхом дезінфекції, проте це вимагає певних навичок та чітких розрахунків в пропорціях використаних домішок, тому роботу мають виконувати виключно підготовлені для цього спеціалісти. У боротьбі з землистим, гнильним та рибним запахом води допоможе періодичне очищення та знезараження резервуарів, у яких вона зберігається.
Якщо ж запах води складно ідентифікувати, але він все одно присутній, потрібно повернутися до спеціалістів та чітко виконувати всі їхні подальші рекомендації.
Що робити при виявленні запаху та присмаку заліза
Найчастіше підвищена концентрація заліза у воді зі свердловини супроводжується не лише появу смаку та запаху, а й характерного помаранчевого забарвлення, осад від якого залишається на поверхні сантехніки. Вживати таку воду дуже шкідливо, а обирати ефективну очисну систему можна лише після детальних результатів аналізу її складу.
Чому чиста вода може пахнути залізом
Якщо на приватній ділянці пробурена артезіанська свердловина, з якої отримується абсолютно прозора вода з запахом заліза, то вже найближчим часом варто очікувати зміни її кольору. Це обумовлено рівнем температури в системі та хімічним складом самих сполук. При контакті з киснем бікарбонат заліза окислюється, утворюючи характерне буро-коричневе забарвлення води. До моменту окислення вода залишається кришталево чистою і прозорою.
Чи шкідливо використовувати воду, яка пахне залізом
Незважаючи на те, що залізо є одним з найважливіших компонентів, що підтримують життєдіяльність організму, вкрай важливо контролювати його норму – допустимим вважається концентрація заліза у воді на рівні 0,2 мг/л. При перевищенні цієї норми можна спостерігати проблеми з роботою серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту та станом шкіри. З іншої сторони важливо пам’ятати про шкідливий вплив заліза на стан труб та побутової техніки, адже з часом труби забиваються іржею та перестають справно функціонувати. До того ж, приймати душ з такою водою – вкрай неприємне, а в результаті можна отримати огрубілу та пересушені шкіру, зіпсоване тьмяне волосся та жовтий відтінок на зубах.
Важливо! Якщо вода лише пахне залізом і залишається прозорою та чистою, то в ній сконцентроване двовалентне залізо, яке при тривалому відстоюванні рідини утворює осад бурого кольору. У випадках наявності тривалентного заліза його домішки не розчиняються, надаючи рідині жовтуватого забарвлення, а на дні ємностей з часом з’являється бурий осад. При поєднанні домішок заліза з органічними компонентами можна отримати воду жовтого забарвлення, в якій не буде осаду, а при контакті хімічного елементу з бактеріями у воді утворюється своєрідна різнокольорова плівка. В будь-якому випадку перед подальшим використанням вода має пройти спеціальне очищення, наприклад, шляхом аерації.
Що можна зробити, якщо вода зі свердловини пахне залізом
Знезалізнення та ефективне очищення води в таких випадках передбачає використання фільтрів в комплексі з аерацією, освітленням, коагуляцією або ж шляхом додавання спеціальних реагентів з окисною властивістю. Головна мета перерахованих процесів полягає в переведенні розчинного двовалентного заліза в стан нерозчинного тривалентного, який потім можна відфільтрувати або ж перетворити в осад.
Найпростішим способом очищення вважається тривале кип’ятіння та відстоювання рідини, проте в такому випадку не завжди вдається повністю усунути неприємний смак та запах, а тривалий процес приносить суттєвий дискомфорт в звичний розпорядок дня. Більш ефективними в цьому випадку будуть засоби аерації (рідина насичується необхідним киснем для перетворення молекул заліза)та подальшого фільтрування. Також актуальними в таких ситуаціях є спеціальні іонообмінні фільтри з багатокомпонентним завантаженням універсальними смолами, де вода має пройти кілька основних ступенів очистки:
- катіонообмінну фракцію, що має малу щільність та очищує рідину від домішок розміром від 10 мкм;
- шар смол з інертними властивостями;
- шар пористих завантажень з іонообмінними властивостями;
- кварцовий дренаж.
Такий тип фільтрів вважається ефективним при необхідності очистити воду з підвищеною концентрацією заліза не більше 15 мг/л. Альтернативою також є застосування вугільних фільтрів, але вони допомагають при очищенні води з вмістом заліза до 1 мг/л.
Особливість використання реагентних фільтрів для очищення рідини від заліза зумовлена застосуванням діоксидів марганцю, який окислює двовалентне залізо та відділяє його. Такий варіант підходить для води з вмістом заліза не вище 12 мг/л, але не буде ефективним, якщо в ній додатково виявлено органічні домішки.
Технологія зворотного осмосу є ефективним вирішенням проблеми з очищенням води майже при будь-яких типах її забруднення, в тому числі через підвищену концентрацію заліза. За допомогою спеціальних мембран, через які проходить рідина, відокремлюються усі домішки та сполуки, які потім зливають в каналізацію. Щоб правильно обрати тип фільтрів для води в конкретному випадку, необхідно мати результати лабораторного дослідження вмісту води та скористатися допомогою досвідчених спеціалістів.
Чи можна пити воду, в якої є запах?
Присутність запаху хлору чи сірки у воді не завжди свідчить про те, що рідина небезпечна для вживання. При цьому чітку відповідь щодо придатності води для подальшого використання для різних потреб можна отримати лише після обстеження її складу.
Особливості прояву нехарактерного присмаку води за відсутності запахів
Нерідко власники свердловин на воду можуть спостерігати ситуації, коли вода зі свердловини набуває певного присмаку, але при цьому не відчуваються жодні запахи. Наприклад, рідина може бути солонуватою (свідчить про підвищену концентрацію хлористого натрію), гіркою з металевим присмаком (обумовлено наявністю сірчанокислого заліза, міді та марганцю) чи терпкою (відрізняється високою концентрацією вапна, алюмінію та домішок сірчанокислого заліза). Просто гіркий смак води зазвичай обумовлений перевищеним вмістом в ній натрію та сірчанокислого магнію. Солодкуватий присмак може бути спричинений харчовою содою (двовуглекислим натрієм), а мильний – содою (вуглекислим натрієм). Потрапляння до свердловинного джерела гумінових кислот призводить до появи рослинного чи характерного торф’яного смаку, а концентрація стиролу викликає першіння і сухість у роті, вживати таку воду не можна взагалі.
